Пам’ятка для кожного          

Караючи – подумай: «А навіщо?»      

1. Покарання не має шкодити здоров’ю дитини – ані фізичному, ані психічному. Більше того, за своєю сутністю покарання має бути корисним.

2. Якщо у вас є сумніви: карати чи не карати, не карайте. Навіть якщо вже зрозуміли, що ви занадто довірливі й нерішучі. Жодної «профілактики», жодних покарань про всяк випадок!

3. За один раз – одне. Навіть якщо скоєно одразу кілька вчинків, покарання може бути суворим, проте лише одне й за все «оптом», а не по одному за кожну провину.

4. Краще не карати зовсім, а ніж карати із запізненням.

5. Покараний – пробачений. Інцидент вичерпано. Про старі провини ані слова. Не заважайте дитині починати життя спочатку.

6. Якою б не була провина, покарання не має сприйматися дитиною як перемога сили над слабкістю, як приниження.

7. Дитина не повинна боятися покарання. Вона має боятися не гніву, а засмучення від її провини.